Крах уряду в Німеччині: чи відбудуться зміни в настроях громадян?
Урядова коаліція зазнала краху на фоні вже й без того погіршених настроїв у німецькому суспільстві. Війни та різноманітні кризи суттєво вплинули на цю ситуацію. Який же може бути вихід з цього становища?
Постійний ріст цін, економічна стагнація, конфлікти в Україні та на Близькому Сході, енергетична та міграційні кризи, проблеми з доступністю житла, повільна цифровізація державних послуг, незадовільний стан інфраструктури, питання боєздатності Бундесверу, а тепер ще й розпад урядової коаліції в Берліні. Виглядає так, ніби останнім часом німці опиняються під безперервним потоком негативних новин, які не дають жодної можливості для оптимістичного погляду на майбутнє.
Тож не дивно, що пошук "винних" у цих та інших негараздах швидко замикався на урядовій коаліції в Берліні, до складу якої входили соціал-демократи, Зелені та ліберали, і яку ще називали "світлофорною" за партійними кольорами її учасників. Приміром, як показали результати опитування, проведеного у вересні Інститутом соціології Алленсбах (IfD Allensbach), лише три відсотки респондентів на той час були переконані, що урядовий курс принесе користь для країни.
На цьому тлі показово, що лише чотири роки тому побачив світ бестселер під назвою "Чому у німців справи йдуть краще". Автори книги - колишній іноземний кореспондент інформаційного агентства Reuters у Німеччині Джон Кемпфнер. У ній Кемпфнер щедро вихваляв німецьких політиків за їхні дії у важкі часи, і похвала ця надходила від британця, який нині живе і в Берліні, і в Лондоні. Суть написаного - Німеччина успішно долає складні часи й виклики й робить набагато більше, ніж сама те усвідомлює.
У розмові з DW Кемпфнер зазначив: "Я знаю Німеччину понад 40 років і не можу пригадати жодної розмови з німецьким другом чи знайомим, який би на запитання, як справи в Німеччині, сказав би мені: "У нас все добре, дякую". Німці так не кажуть. Німецьку самокритику, яка багато в чому пов'язана з війною та історією, я вважаю дуже позитивною". Водночас розвал урядової коаліції, ймовірно, посилить те, що й раніше дратувало Кемпфнера в німцях, а саме їхня схильність нарікати на все.
Відповідно до досліджень, таких як "Атлас щастя 2024", звіт про рівність, створений на замовлення уряду Німеччини, а також нове опитування Інституту німецької економіки (IW), задоволеність життям серед німців стабільно зростає. Це явище, серед іншого, пояснюється значним подоланням наслідків пандемії коронавірусу та зниженням темпів інфляції.
Кемпфнер пояснює, чому настрій у Німеччині значно гірший, ніж сама ситуація: "Ця тенденція до скарг завжди є способом уникнення відповідальності, своєрідним паралічем". За його словами, "німці звикли до надмірного комфорту. Вони завжди мали стабільність і передбачуваність. Проте в країні відсутня культура інновацій, такий підхід, що спонукає ризикувати і пробувати нове. Коли мова йде про цифровізацію, то Німеччина, на жаль, залишилась у середньовіччі".
Болгарський політолог Іван Крастєв нещодавно поділився своїми думками про німецький менталітет. Він зазначив: "За останні три десятиліття Німеччина пережила надзвичайно успішний період, і зараз люди прагнуть зберегти цей стиль життя. Однак світ докорінно змінився, і ключовим фактором тут є війна в Україні. Німці, які звикли до успіху, тепер стикаються з необхідністю адаптуватися до нових реалій, хоча їхній менталітет схильний до того, щоб все залишалося таким, як раніше".
Але що ж потрібно, щоб реформувати країну, яка не бажає змінюватися? Джону Кемпфнеру не треба довго розмірковувати над відповіддю. На його думку, потрібен насамперед канцлер, який буде не суддею, а капітаном, тобто беззаперечним лідером номером один. Можливо так, як це було ввечері 6 листопада, коли канцлер Олаф Шольц (Olaf Scholz) недвозначно пояснив своє рішення звільнити міністра фінансів Крістіана Лінднера (Christian Lindner). На думку британського оглядача й автора, в минулому таке траплялося занадто рідко. Проблема уряду на 80-90 відсотків була проблемою Шольца, вважає він.
Олаф Шольц виступив з надзвичайно сміливою промовою про "нову еру", взявши на себе ризики. Канцлер вважає, що Німеччині потрібні суттєві трансформації. Після цієї заяви його популярність стрімко зросла, але незабаром ситуація змінилася: за кожним досягненням йшли невдачі. Експерт підкреслює, що цьому уряду не вистачає впевненого лідерства.
Що ж тоді сталося, що німці так сильно незадоволені урядом Шольца? Як пояснює Гедвіґ Ріхтер (Hedwig Richter) - професорка нової та новітньої історії Університету федеральних збройних сил у Мюнхені, - в коментарі DW, до нинішньої кризи почасти призвела незадовільна комунікація уряду. На її думку, уряд Шольца ставився до громадян, як до дітлахів, яких треба було тримати якомога далі від чогось серйозного, щоб вони лише з тривогою дивилися на виборчі дільниці.
"Важливо підкреслити, що ми живемо в демократичному суспільстві, і тому слід спілкуватися з людьми, як з рівноправними партнерами. Необхідно обговорювати актуальні події, зокрема те, що протягом певного часу намагалися реалізувати представники Зелених, а також визнати, що процес трансформації може бути складним. Проте ці зміни безумовно виправдані, оскільки будь-яке ухилення від екологічної трансформації та нової політики безпеки може обернутися для нас набагато більшими витратами і загрожувати нашій безпеці", - зазначає експертка.
Ріхтер вважає, що значна частка відповідальності за втрату довіри населення до уряду лягає на плечі самого Шольца. Наприклад, він не підтримав ініціативи Зелених, які прагнули впровадити реалістичну кліматичну політику. Проте, на думку експертки з політики, корені труднощів нинішнього уряду слід шукати в епоху канцлерства Анґели Меркель, яка очолювала Німеччину з 2005 року. За її правління країна користувалася накопиченими резервами та стабільним економічним зростанням. Нині ж Німеччина стикається з політичною кризою та серйозними наслідками цих змін, пояснює вона.
"Довгий час ми, німці, вважали, що зможемо віддати питання безпеки на аутсорсинг. Ми також були переконані, що зможемо просто ігнорувати питання міграції, не шукаючи реального рішення. А ще нам здавалося, що можна просто нехтувати всіма екологічними катастрофами. Однак нині ми живемо в час, коли всі побічні ефекти наших дій раптово нагадали нам про себе", - доходить висновку експертка.
Соціолог Гаральд Вельцер (Harald Welzer) запропонував ідею поширювати "історії успіху". Власне - це ідея фонду сталого розвитку FuturZwei, співзасновником і директором якого він є. Вельцер і його колеги прагнуть позитивного погляду в майбутнє, шукають способу мотивувати людей і показувати, що навіть у невеликих масштабах можна багато чого змінити, маючи конструктивні ідеї.
Як пояснює Вельцер, Німеччина опинилася в пастці минулого: "Ми, безсумнівно, були переможцями повоєнного часу, особливо Західна Німеччина. Сьогодні це історія економічного зростання та добробуту, що триває вже два покоління і живиться глобалізацією. Усі вважали, що така ситуація буде тривати вічно. Однак, коли хтось закріплюється в цій моделі процвітання, йому, природно, не хочеться від неї відмовлятися", - додає Вельцер.
Вельцер також критикує засоби масової інформації за їхню роль у формуванні та підсиленні негативних настроїв у Німеччині. Він зазначає, що консервативні медіа, такі як Bild, Welt і FAZ, запустили кампанію проти Зелених — партії, яка, мабуть, найбільше акцентувала на необхідності кардинальних змін у Німеччині в XXI столітті. "Коли вони починають описувати це в конкретних термінах, всі відразу ж починають вити, що їм нав'язують правила і норми. І, звісно, той, хто передає це послання, врешті-решт зазнає критики", — коментує експерт.
Однак Вельцер визнала в інтерв'ю з DW, що в Німеччині відбулися певні зміни. Протягом останніх двох років багато літніх людей ділилися з ним відчуттям, що вони "вперше в житті" відчувають задоволення від свого віку. Соціолог пояснює це явище як "втрату відчуття безпеки", що свідчить про те, що основна обіцянка суспільства, схожого на німецьке, більше не виконується. Гасла на кшталт "з вами нічого не трапиться, завжди буде мир, прогрес і зростання добробуту" перестали мати значення, зазначає він. На практиці такі твердження формували уявлення німців: "Я можу захворіти на рак, потрапити в аварію, пережити розлучення, але світ залишиться таким, як я його знаю". Проте тепер ця впевненість зазнала серйозного випробування, констатує експерт.
Щоб протиставити цьому позитивний наратив, економіст Марсель Фрацшер (Marcel Fratzscher) нещодавно закликав Німеччину до "моменту Кеннеді".
У своїй інавгураційній промові в 1961 році Джон Кеннеді, ставши президентом США, сказав: "Не запитуйте, що ваша країна може зробити для вас, а що ви можете зробити для своєї країни". Можливо, саме такі заклики потрібні Німеччині сьогодні, щоб вивести країну з її нинішніх труднощів і запалити дух оптимізму.
