Дізналися, скільки разів "Слуга народу" змогла ухвалити рішення завдяки монобільшості - Завтра.UA

З початку повномасштабної агресії монобільшість змогла самостійно ухвалити рішення лише в 16 голосуваннях.

Фракція "Слуга народу", що є більшістю у Верховній Раді, змогла самостійно зібрати необхідні 226+ голосів для прийняття рішень лише в 14% випадків під час п'ятирічної роботи Верховної Ради IX скликання. Ці дані наводяться в дослідженні "Чесно".

За підсумками парламентських виборів 2019 року партія "Слуга народу" змогла створити монокоаліцію у Верховній Раді. На початку роботи скликання до складу фракції входило 252 депутати, а наразі в ній залишилось 233 народні обранці, що все ще дозволяє приймати рішення виключно голосами "слуг". Проте, згідно з аналізом голосувань, "Слуга народу" не змогла підтримувати єдність протягом усіх п'яти років діяльності Ради IX скликання.

Згідно з проведеним дослідженням, протягом своєї каденції "слуги народу" підтримали понад 226 голосів за 1089 з майже 8000 розглянутих ініціатив (включаючи процедурні питання). Це означає, що лише в 14% випадків їм вдавалося самостійно ухвалити рішення. В інших ситуаціях депутатам з монокоаліції була необхідна допомога з боку інших фракцій та груп.

Зазначається, що єдність "Слуги народу" була на піку на початку каденції Ради дев'ятого скликання. Зокрема чимало рішень було проголосовано монобільшістю у серпні-вересні 2019 року під час так званого "турборежиму". У листопаді того ж року "слуги" також дали 226+ голосів за ряд законопроєктів, пов'язаних з відкриттям ринку землі.

У березні 2020 року монобільшість забезпечила необхідну кількість голосів для відставки уряду Олексія Гончарука та призначення Дениса Шмигаля на пост прем'єра. Проте, після цих подій, єдність у голосуванні серед представників "Слуги народу" почала швидко зменшуватися. Серед законодавчих ініціатив, які отримали підтримку від "слуг" з понад 226 голосами, варто відзначити кілька важливих законів, ухвалених у 2021 році. Серед них – законодавство про всеукраїнський референдум (228 з 252 голосів), закон про деолігархізацію (229 з 279 голосів), а також закони, що сприяють розвитку цифрової економіки, електронного резидентства та реформу Укроборонпрому.

Згідно з проведеним дослідженням, з моменту початку повномасштабного вторгнення протягом останніх двох з половиною років монобільшість змогла самостійно отримати принаймні 226 голосів "за" лише в 16 випадках. Зокрема, депутати від партії "Слуга народу" підтримали кілька рішень, пов’язаних із війною, серед яких - постанова про організацію роботи Верховної Ради в умовах воєнного стану, звернення до США з проханням визнати Росію державою-спонсором тероризму, а також зміни до державного бюджету України на 2022 рік та зміни в Кримінально-процесуальному кодексі щодо співпраці з Міжнародним кримінальним судом.

Останній раз "слуги" змогли самостійно отримати понад 226 голосів у лютому 2023 року, коли відбувалося голосування щодо призначення Василя Малюка на посаду голови СБУ.

Згадаємо, що перед початком повномасштабного вторгнення фракції "Європейська солідарність", "Батьківщина" та "Голос" частіше виступали проти під час голосувань. Проте, після 24 лютого 2022 року ця ситуація зазнала змін.

До речі, Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики від партії "Слуга народу", у своєму інтерв'ю виданню "Главком" нещодавно зазначив, що депутати, які мають намір скласти свої мандати, уникають відповідальності за прийняття важливих, проте непопулярних рішень, які зараз ухвалює Верховна Рада.

Згідно з інформацією, на фронтових позиціях Україну оберігають 355 місцевих депутатів від політичної партії "Слуга народу", а 131 з них виконує обов'язки військових медиків.