Пройшла друга сесія "Потебнянського колегіуму".
Подія відбулася за підтримки Інституту мовознавства імені О.О. Потебні Національної академії наук України.
З 23 по 27 вересня 2024 року в Потебнянському колегіумі пройшла друга сесія п'ятиденної лінгвістичної школи, метою якої стало ознайомлення громадськості з сучасними досягненнями у галузі мовознавства.
Подія відбулася за підтримки Інституту мовознавства імені О.О. Потебні Національної академії наук України..
Як і в минулому році, усі заходи вела молодший науковий співробітник відділу загального мовознавства цього Інституту, доктор філософії Марія Остапенко, яка також є керівником Потебнянського колегіуму.
Більш ніж 200 учасників Потебнянського колегіуму зібралися у віртуальному просторі "Google Meet" для того, щоб послухати лекції та взаємодіяти з доповідачами. Програма заходу була дуже насиченою: виступали як досвідчені професіонали, так і молоді науковці Інституту, а також запрошені лектори та представники органів влади.
Перший день події відкрив директор Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, академік Богдан Ажнюк, який висловив свої найкращі побажання учасникам на успішну та продуктивну роботу.
Першу лекцію другої сесії Потебнянського колегіуму на тему "Ще раз про вік української мови" представив Григорій Півторак, академік НАН України та провідний науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні. У своїй доповіді він детально розглянув питання витоків українського народу і його мови, спростовуючи широко поширені помилкові уявлення.
У своїй лекції "Українська писемність XI-XIV століть: спростування російських міфів" професор Віктор Мойсієнко, член-кореспондент НАН України та викладач Житомирського державного університету імені Івана Франка, використав літературні пам'ятки того періоду, щоб проаналізувати витоки російських міфів щодо походження української та російської мов. Він детально розкрив ці міфи та надав аргументовані спростування.
Лекцію "Дисципліни історико-філологічного циклу в соціокультурному контексті сучасної України" прочитали професор кафедри слов'янської філології Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор філологічних наук, професор Тетяна Черниш та провідний науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, професор Сергій Єрмоленко. Під час заходу лектори зосередили свою увагу на антинаукових твердженнях, які закріпилися в російській масовій культурі (так звана "задорнівщина") на рівні етнічних стереотипів, підхоплених державною пропагандою. Належне вивчення історії мови на філологічних і журналістських спеціальностях озброїть майбутніх фахівців для боротьби з ворожими пропагандистським кліше.
На другий день роботи колегіуму з лекцією на тему "Іранські та тюркські терміни спорідненості в ареально-типологічному контексті" виступив провідний науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, доктор філологічних наук, професор Олег Кшановський. Під час його виступу учасники колегіуму отримали можливість глибше ознайомитися з особливостями термінології, що використовується для позначення родинних зв'язків в іранських і тюркських мовах, а також порівняти ці терміни з відповідними в інших мовах.
Молодший науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України кандидат філологічних наук Олександра Малаш прочитала лекцію "Журнал "Мовознавство": історія і сучасність". Дослідниця яскраво висвітлила основну тематику цього наукового журналу та заохотила присутніх до публікацій у "Мовознавстві".
Після цього молоді дослідники з Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України поділилися зі слухачами Потебнянського колегіуму результатами своїх дисертаційних робіт, захищених протягом минулого року. Серед доповідачів були: старший викладач Хмельницького національного університету, доктор філософії Тетяна Мороз, яка представила тему "Польські паремії з антонімічними компонентами (семантичний та структурно-граматичний аспекти)"; молодший науковий співробітник Інституту, доктор філософії Ірина Олександрук з доповіддю "Моделювання семантики одиниць лексичного рівня в лексикографічній системі тлумачного типу"; молодший науковий співробітник цього ж Інституту, доктор філософії Марія Остапенко, яка розкрила тему "Семантичні параметри епонімії (на матеріалі української, англійської, французької та класичних мов)"; а також молодший науковий співробітник Інституту, доктор філософії Сергій Терещенко, який виступив з доповіддю "Фразеологічна підсистема ідіостилю Володимира Короткевича".
25 вересня у рамках лекційного циклу професор Андрій Даниленко з Університету "Пейс" у Нью-Йорку, США, представив тему "Якби гору взяла Кулішева мова, або Один з альтернативних проєктів розвитку української мови у XIX столітті". У своїй доповіді лектор детально розглянув ідеї Пантелеймона Куліша щодо еволюції української літературної мови.
Науковий співробітник Інституту археології НАН України В'ячеслав Баранов провів змістовну та ілюстративну лекцію під назвою "Історія стародавнього Києва: погляд археолога". У своїй доповіді він детально розкрив етапи розвитку столиці України, починаючи з виникнення перших поселень на території сучасного Києва й до завершення X – початку XI століть.
26 вересня відбулася лекція на тему "Мовна політика в умовах війни та відновлення України після конфлікту", яку представили посадовці з виконавчої влади. Серед спікерів були Уповноважений із захисту державної мови, кандидат філологічних наук, доцент Тарас Кремінь, а також голова Національної комісії зі стандартів української мови, кандидат філологічних наук Юлія Чернобров. Учасники колегіуму отримали актуальну інформацію про роботу Уповноваженого та Національної комісії, познайомились з процедурами подачі запитів, скарг і проектів до цих установ, а також обговорили ситуацію з українською, російською та англійською мовами у сфері освіти та державних органах.
Лекцію "Сучасна сербська мова серед інших слов'янських мов" прочитала провідний науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України доктор філологічних наук Вероніка Ярмак. Слухачі колегіуму дізнались про особливості сербської мови (наголос, алфавіт, діалекти) і про визначних сербських та українських мовознавців.
У завершальний день роботи колегіуму науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, кандидат філологічних наук Лесь Белей, разом із виконуючою обов'язки ученого секретаря цієї установи, кандидатом філологічних наук Аліною Гончаренко, провели лекцію на тему "Сучасні запозичення з англійської мови (на прикладі Словника новітніх англізмів)". У своїй доповіді вони обговорили специфіку підбору матеріалів, а також труднощі та виклики, з якими стикалися під час паспортизації та включення відокремлених лексем до словника, беручи до уваги існуючі перекладацькі підходи та рекомендації актуальної редакції "Українського правопису" (2019).
Останньою подією Потебнянського колегіуму стала традиційна сесія формату "Питання-відповідь". На заході науковці Інституту разом із запрошеними лекторами (Григорій Півторак, Богдан Ажнюк, В'ячеслав Баранов, Сергій Єрмоленко, Вероніка Ярмак, Олександр Скопненко, Пилип Селігей, Лариса Ніколаєнко, Олександра Малаш, Галина Зимовець) ділилися своїми знаннями, відповідаючи на запитання учасників. Обговорювалися такі теми, як проблема автентичності "Слова про похід Ігорів" і "Велесової книги", джерела для глибшого вивчення сербської мови, а також виклики, пов’язані з впровадженням нової редакції "Українського правопису" (2019). Особливу увагу приділили питанню впливу англізмів на сучасну мову та обговоренню фемінативів в українській мові. Фахівці Інституту підготували детальну бібліографію, яка буде доступна для самостійного ознайомлення всім учасникам колегіуму.
Академік НАН України Богдан Ажнюк підсумував другу сесію Потебнянського колегіуму своїм заключним виступом.
