Не зовсім загублені: дослідники виявили цікаву особливість особистості психопатів.
У суспільстві психопатів зазвичай вважають небезпечними індивідами, які не здатні на емпатію. Проте нещодавнє дослідження вчених виявило, що таких людей можна трансформувати, навчаючи їх відчувати емоції, які приховані глибоко в їхній свідомості.
Нещодавно проведені дослідження виявили, що, незважаючи на загальне уявлення про психопатів як про людей, позбавлених емпатії, вони можуть розуміти емоції оточуючих, якщо їх заохотити до цього. Хоча психопати зазвичай не проявляють чутливості до почуттів інших, їхня здатність маніпулювати свідчить про те, що вони можуть сприймати соціальні сигнали, коли це відповідає їхнім інтересам, повідомляє PsyBlog.
У Фокус.Технології тепер є власний Telegram-канал! Приєднуйтесь, щоб бути в курсі найактуальніших та найзахопливіших новин з наукового світу!
Доктор Аріель Баскін-Соммерс, яка керувала дослідженнями на цю тему, опублікованими в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, зазначила: "Психопати здатні до вкрай майстерної маніпуляції, що потребує вміння розуміти думки інших. Але якщо їм вдається усвідомлювати емоції оточуючих, чому ж вони завдають стільки шкоди?" Це дослідження досліджувало даний парадокс через експеримент за участю ув'язнених у виправних закладах з суворим режимом.
У комп'ютерній грі, створеній для розвитку емпатії, ув'язнені отримали завдання розглянути перспективу іншого персонажа. У той час як більшість людей інтуїтивно сприймають соціальні сигнали, психопати виявлялися менш чутливими до цього. Проте, коли їх конкретно запрошували усвідомити точку зору іншої особи, вони показували здатність до співпереживання. Це вказує на те, що психопати здатні відчувати емпатію, проте лише у випадках, коли існує чіткий стимул або мотивація для цього.
Дослідження спростовує популярний міф про те, що психопати абсолютно не здатні до емпатії. Натомість, воно вказує на те, що їхня відсутність співпереживання може бути результатом не стільки неможливості усвідомлювати почуття інших, скільки браку інтересу до цього. Доктор Баскін-Соммерс порівнює це з ситуацією, коли оратор не може ігнорувати позіхання або закочування очей у залі -- для багатьох це природні реакції, але психопати звертають на них увагу лише в тих випадках, коли це приносить їм конкретну вигоду.
Результати дослідження відкривають нові перспективи для навчання психопатів враховувати емоції та думки інших, якщо створити відповідні структуровані стимули, на думку авторів. Це може істотно вплинути на програми реабілітації, спрямовані на зменшення шкоди, яку завдають особи з психопатичними рисами. Вони, очевидно, здатні до емпатії за умови наявності мотивації, тож втручання можуть бути орієнтовані на формування середовища, де емпатія стане для них вигідною. Один із основних висновків цього дослідження полягає в можливості переосмислення підходу до розвитку емпатії у тих, хто зазвичай вважається нездатним до цього.
Розуміння мотивів поведінки психопатів може стати основою для розробки нових стратегій, які спонукатимуть їх до розвитку емпатії, що принесе користь як їм, так і суспільству в цілому. Додатковий аргумент для проведення такого дослідження полягає в тому, що дані свідчать про наявність психопатичних рис приблизно у 1% населення, але не всі з цих осіб виявляються залученими до злочинних дій. Це вказує на те, що фактори зовнішнього середовища можуть мати значний вплив на поведінку, пов'язану з психопатією, а не лише вроджені характеристики особистості.
Дослідження, аналогічні тому, що виконала доктор Баскін-Соммерс, можуть відкрити нові можливості для запобігання деструктивній поведінці, використовуючи приховані емпатичні навички, якими наділені певні індивідууми.
Раніше Фокус повідомляв про явні прояви психопатії в людях. Психопати можуть бути дуже небезпечними особами, здатними майстерно маскуватися в суспільстві до того моменту, коли ситуація стане критичною.
Фокус також розглядав, як можна виявити власників "рухливого інтелекту". Цей вид інтелекту має суттєві відмінності від традиційного, і дослідники виділили певні характеристичні риси, за якими можна ідентифікувати його носіїв.
