Стратегічні недоліки законопроєкту щодо реформи Рахункової палати. Недолік №1.

"Рахункова палата - це наші очі", - сказала мені під час інтервʼю на Українському радіо Ніна Южаніна, народна депутатка з фракції ЄС, членкиня Комітету ВР з питань податкової та митної політики

Основна ідея нашої наступної дискусії щодо законопроєкту 10044-д, який стосується реформування Рахункової палати і був ухвалений у першому читанні 19 вересня 2024 року, зводиться до простого, але важливого висновку: якщо цей проєкт буде прийнято без модифікацій, наслідки можуть бути негативними.

Діалог та письмова версія доступні за цим посиланням: https://ukr.radio/news.html?newsID=105455.

Фракція, що представляє владу, вважає голосування у першому читанні значним досягненням. Зокрема, представники "Слуги народу" радісно повідомляють про це:

- Впроваджуються конкурсні механізми для відбору членів Рахункової палати з участю міжнародних партнерів - консультативної групи експертів.

- Кількість членів Рахункової палати зменшується з 13 до 11.

Одночасно розширюється повноваження Рахункової палати, яка отримує можливість здійснювати перевірки місцевих бюджетів та державних підприємств.

Другий і третій пункти в списку "перемог" суперечать один одному з точки зору логіки, але це вже тема для окремої статті.

Перелічені ознаки "перемоги" від "Слуг народу" не є вичерпними. Однак усі вказані та невказані пункти є другорядними, адже основна проблема закладена вже в першому пункті. Конкурсні процедури сформульовані недостатньо чітко, про що свідчать висновки науково-експертного управління Верховної Ради, а також численні аналітичні матеріали від експертів, включаючи Transparency International. Найголовніше, що ці процедури не стосуються діючих членів та Голови Рахункової палати. Це було ключовою вимогою, яка викликала незадоволення у листах послів групи G-7 до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, адже всі члени Рахункової палати повинні бути призначені або пройти відповідні конкурсні процедури.

Зверніть увагу на те, як тривало і послідовно це вимагають наші партнери та меценати.

На початку грудня 2023 року посли країн G7 звернулися до голови Верховної Ради з листом, в якому порушили питання необхідності реформування процедури призначення членів Рахункової палати. Вони відзначили, що для забезпечення доброчесності та професіоналізму нових призначень має бути проведено відкритий конкурс. Лист адресовано Стефанчуку, оскільки Рахункова палата виконує функції контролю за фінансовими та бюджетними питаннями, формуючи свою діяльність за рішеннями Верховної Ради та підзвітна їй.

У грудні 2023 року в засобах масової інформації з’являється інформація про те, що Верховна Рада, незважаючи на позицію своїх партнерів і донорів з G7, має намір призначити нових кандидатів на ці посади за традиційною процедурою.

Посли групи G7 пишуть ще одного листа голові ВР і застерігають від призначення нових членів Рахункової палати за старою процедурою.

Верховна Рада ігнорують листи від послів країн, які дають нам гроші, що їх також має контролювати Рахункова палата, й призначає за старою процедурою нових членів.

Серед новопризначених - Ольга Піщанська, людина, надзвичайно близька до Володимира Зеленського. Її професійність і доброчесність під питанням, бо не перевіряли - старі процедури цього не передбачають

Дипломати G7 не припиняють зусиль щодо Рахункової палати і у новому листі, адресованому Руслану Стефанчуку влітку 2024 року, наполегливо закликають ухвалити законопроєкт, що зобов'язує призначених членів Рахункової палати брати участь у майбутніх конкурсних процедурах.

Ось як виглядає результат співпраці парламенту з нашими донорами: законопроєкт 10044-д, який був ухвалений у першому читанні в вересні 2024 року, не включає цю вимогу. Роксолана Підласа з фракції "Слуги народу" в інтерв'ю Українському радіо зазначає, що це влаштовує наших партнерів.

У законодавстві зазначено, що Рахункова палата складається з 11 осіб. На даний момент в нашій палаті є п'ять призначених членів, що свідчить про те, що більшість, а саме шість членів, будуть обрані за новим порядком із залученням міжнародних експертів. Це рішення відповідає вимогам наших партнерів.

І тут цікаве питання: або Роксолана Підласа некоректно передає позицію послів G7, або наші партнери написали ще одного листа із відмовою від попередніх вимог і ми про це просто не знаємо.

Незважаючи на обставини, життя в цій країні вимагає від нас усвідомлення того, що протягом наступних п'яти з половиною років контроль за витратами державного бюджету здійснюватимуть Ольга Піщанська та інші особи, призначені за старими схемами, чия доброчесність і професійні якості викликають сумніви. Чи готова Ольга Піщанська дійсно перевіряти, як використовуються державні кошти людьми, близькими до Володимира Зеленського? Можливо, вона буде активною в цьому питанні. Але де ж гарантії? Такі гарантії могли б бути забезпечені через відкритий конкурс, на якому їй довелося б довести свою професійну репутацію та чесність. Натомість, складається враження, що депутати, всупереч вимогам G7, планують залишити Ольгу Піщанську на посаді голови РП, як і інших призначених без конкурсу та без залучення міжнародних партнерів у процес відбору.

P.S. Ольга Піщанська навіть за старими процедурами не могла посісти крісло членкині Рахунковоі палати, оскільки старі процедури вимагають знання англійської або французької мови, чого пані Піщанська на співбесіді не продемонструвала.

Продовження слідує.