Згідно з останніми соціологічними дослідженнями, українці виявляють найбільшу довіру до Збройних Сил України, волонтерських організацій, служб безпеки та релігійних установ.

Найчастіше українці висловлюють довіру з-поміж державних і громадських інституцій до Збройних сил України (91,5%), Державної служби з надзвичайних ситуацій (83%), волонтерських організацій (80%) і добровольчих загонів (79,5%), свідчать результати соцопитування, проведеного Центром Разумкова 20-26 вересня та презентованого в агентстві "Інтерфакс-Україна" в середу.

Також часто висловлюють довіру до Національної гвардії України (74%), Державної прикордонної служби (70%), Служби безпеки України (64%), Міністерства оборони України (63%), церкви (62,5%), громадських організацій (59%).

Дослідження показують, що українці більше схильні довіряти, ніж недовіряти ряду інституцій: Національному банку України (50% проти 39%), Національній поліції України (50% проти 41%), президентові України (48,5% проти 44,5%) та омбудсмену (42% проти 34%).

Водночас серед політиків, посадовців, громадських діячів найчастіше респонденти висловлювали довіру до президента України Володимира Зеленського (51%). Частіше висловлювали довіру, ніж недовіру, до голови Миколаївської обласної військової адміністрації Віталія Кіма (46% і 34% відповідно), голови Служби безпеки України Василя Малюка (36% і 27%), до віцепрем'єра з інновацій Михайла Федорова (31% і 24,5%).

Більшість опитаних не довіряє Юрію Бойку (79%), Юлії Тимошенко (79%), Петру Порошенку (68%), Мар'яні Безуглій (64%), Андрію Єрмаку (62%), Давиду Арахамії (60%), Руслану Стефанчуку (53%), Ірині Верещук (52%), Денису Шмигалю (52%).

Висловлюючи свої погляди, респонденти частіше демонстрували недовіру, ніж довіру до таких осіб, як Віталій Кличко (47% не довіряють, 39% довіряють), Сергій Притула (46% не довіряють, 42% довіряють), Рустем Умєров (41% проти 29%), Михайло Подоляк (40% не довіряють, 35% довіряють), Данило Гетманцев (39% не довіряють, 16% довіряють) та Оксен Лісовий (26% проти 14%).

Переважна частина опитаних демонструє скептицизм щодо Верховної Ради, зокрема 78,5% не довіряють їй. Не викликають довіри й чиновники (77%), політичні партії (73,5%), уряд України (72,5%), судова система (70%) та прокуратура (63%).

Серед респондентів 48% не мають довіри до ЗМІ, тоді як 45% висловлюють їй довіру. Щодо профспілок, 46% опитаних довіряють їм, в той час як 26% не довіряють.

Незважаючи на те, що політичним партіям довіряють лише 15% респондентів, відповідаючи на запитання, чи бачать вони серед нинішніх політичних сил ті, яким можна було б довірити владу в повоєнний період, ствердну відповідь дають дещо більше респондентів (27%). Політична сила, якій можна довірити владу в повоєнний період, найчастіше, на думку громадян, може з'явитися з середовища військових (так вважають 47% опитаних). 24% респондентів дотримуються думки, що вона може з'явитися з волонтерського середовища, 21% - з кола гуманітарної або технічної інтелігенції, 19% - з організацій громадянського суспільства, 17% - з уже наявних політичних партій, 9% - з бізнес-середовища.

Опитування проводила соціологічна служба Центру Разумкова в рамках Програми сприяння громадській активності "Долучайся!", яку фінансує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) і здійснює Pact в Україні. Опитування проводили методом face-to-face в усіх підконтрольних уряду України регіонах за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового добору на перших етапах формування вибірки й квотного методу добору респондентів на заключному етапі. Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводили опитування, станом на початок 2022 року за віком, статтю, типом поселення.

У дослідженні взяли участь 2016 осіб віком від 18 років. Максимальна теоретична похибка вибірки становить не більше 2,3%.